МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ І ДНЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ (8–9 ТРАВНЯ) 2020

Рекомендовані форми проведення: урок-реквієм; вистава; спектакль; екскурсія; бінарний урок “Історія України” й “Українська література” із опрацюванням епізодів із роману Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя”; бінарний урок “Історія України” й “Українська мова” – написання диктанту з коментуванням тексту, підібраного відповідно до навчальної програми з “Української мови”, присвяченого темі жіночої долі на війні; виховна година-бесіда з жінками, які пережили події Другої світової війни; майстер-клас “Зроби мак пам’яті” (див. додаток 1); конкурс малюнків і творчих робіт “Чи може жінка бути воїном?” (див. додаток 2); урок-презентація; круглий стіл; семінар (для учнів старших класів); відео-урок з обговоренням (див. додаток 4); краєзнавчо-пошукова експедиція для учнів-дослідників.

Твори українських письменників, які розкривають події та наслідки війни

У проведенні заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом, можуть використовуватися художні твори або їх фрагменти для відтворення історичного тла, особливостей епохи, атмосфери війни, портретів її учасників. Використання яскраво забарвлених розповідей про події минулого, що мають приховані суб’єктивні смисли, в невимушеній формі підвищують емоційне сприйняття школярами матеріалу, підсилюють його виховний вплив, сприяють формуванню особистісно-ціннісного ставлення до події.

Для надання заходу “живого” ефекту пропонуємо, наприклад, використовувати уривки з літературних творів Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя”, Ольги Гнатюк “Відвага і страх”, Докії Гуменної “Хрещатий Яр (Київ 1941–1943): роман-хроніка“, Уласа Самчука “На білому коні. На коні вороному”, “П’ять по дванадцятій”, Олександра Довженка “Україна в огні”, “Мати”, Олеся Гончара “Катарсис”, Михайла Андрусяка “Брати грому”, Віктора Астаф’єва “Прокляті та вбиті”, Дмитра Міщенка “Батальйон необмундированих”, щоденників Ірини Хорошунової (події нацистської окупації Києва), Марії Савчин “Тисяча доріг”.

Мак як уособлення пам'яті в Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни - 1939-1945 - та гасло “Ніколи знову”.

Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об'єднані Нації. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Рекомендації щодо використання символу

Рекомендується виготовляти стилізовані червони маки з паперу, пластику або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця. Використання маків великого розміру або зображень на великих площинах: біг-бордах, сіті-лайтах, стелах, дошках, інших носіях, як оздоблення класів, залів чи публічного простору залишається на розсуд організаторів за умови збереження гідної пошани до цього символу.

Корисні Інтернет-посилання щодо проведення майстер-класу “Зроби мак пам’яті”:

Урочиста лінійка присвячена 74 річниці Перемоги 08.05.2019

Танок. Призрак з опери. Вихід ведучих.

Ведучий 1. Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

Ведучий 2. Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знову й знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

Ведучий 1. Весна іде квітчасто, гордо, юно,

Як втілення найчарівніших снів,

О, весно красна, ти ще не забула

В історії своїх жахливих днів?

( маки червоні ) Чернишова

Ведучий 2. Сьогодні на урочисте вшанування 74 річниці Перемоги запрошені дорогі кожному з нас люди, наша гордість і слава, люди, перед якими низько схиляємо свої голови і віддаємо без остану шану і любов своїх сердець.

Ведучий2. Пам'ять народу жива. Війна – жорстока справа. Радянський народ загубив в ній 20 мільйонів. ЇЇ назвали Великою тому, що великою була ваша мужність і гнів. ЇЇ назвали Вітчизняною тому, що захищали свою Вітчизну. ЇЇ назвали Священною тому, що нема нічого більш святішого в житті кожної людини ніж боротьба за свободу своєї Вітчизни.

Ведучий 1. До вітального слова запрошуємо

Ведучий 2: На мирні оселі впали перші фашистські бомби. Чорні крила війни закрили голубе небо. Котилася війна рідною землею, залишаючи попелища, і кожен із солдат тільки і мріяв про найшвидшу Перемогу та повернення до дому.

Вед 1: Хай стане світ сильнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде

Війна це попередження , набат

Його уроків людство не забуде

Ведучий 2. історія нашої школи, на якій знаходиться курган слави, тісно переплітається з подіями сучасної війни на сході України.

Ведучий 1. Пам’ять залишилася в людських серцях.Теперішня війна Росії проти України увійде в історію. Але хто, коли і як її писатиме? І якими даними оперуватиме покоління, яке цих подій не бачило.

Ведучий: Я хочу розповісти вам про курган слави. Його історія до цього часу не дає спокою жителям Борисполя. Щож було насправді. Коротка інформація зі спогадів очевидців, яка знайдена в музеях нашого міста. В честь памяті про загиблих, на території школи було створено Курган Слави, у 1967 році. Цей Курган має символічне значення. Спочатку він знаходився на аеродромі, де були розстріляні мирні жителі Борисполя, потім перевезений до нашої школи. Курган створений руками вчителів, батьків та піонерською організацією школи.

СпогадиКісельової Тетяни Іванівни 1926 року народження Я сама брала участь у створенні Кургану, бо вважала це своїм обов’язком. Ми, вчителі не рахувалися важкою працею. Для нас важливим було те, що біля нас, на рівні з нами працювали школярі. Це було важливо не тільки для нас, а й для них також. Землю, яка була звезена ми називали священною, бо брали її з усіх священних міст Батьківщини. Із міст-героїв Києва, Одеси та Севастополя де воювали наші співвітчизники, а також із того місця Борисполя, це в районі соц. містечка, де в погребах гарнізонної овочевої бази було розстріляне мирне населення.

Я особисто спілкувалася з багатьма людьми, які пам’ятають як це відбувалося. Серед них був учасник війни, очевидець цих подій Голубєв Іван. Він розповідав про те, що під час війни в Борисполі були люди які, співпрацювали з фашистами. За доносом зрадників, які повідомили , що підпільно працює група, яка надає чітку інформацію про місцезнаходження німецьких військових частин, людей зігнали на територію соц містечка, де була овочева база перед самим визволенням міста , заставили копати глибоку яму, спочатку відкрили вогонь з невеликої відстані, поскидали всіх у яму та підпалили. Дехто помер зразу, поранені, які змогли вибратися з ями померли страшною смертю, згоріли заживо. Трьом чоловікам вдалося втекти. Один з них Іван Щегель. На даний час всі вони вже померли.

Вед2.Правду сказали провидці: історія повертається.

Вед 1. У темне небо по руках в закритих трунах, до світу кращого крізь сльози матерів, дітей , дружин у вічність полинули пілоти « Блакитної стежи»

Ведучий: підполковник Костянтин Могилко

Ведуча: капітан Павло Дришлюк

Ведучий; майор Сергій Камінський

Ведуча: прапорщик Володимир Момот

Ведучий: прапорщик Олексій Потапенко

Вед 2. У небі полеглі, вас пам'ять розбудить.

Ніхто не забутий ніщо не забуте,

А пам'ять нам очі сльозами заслала

Пошани й жалоби хвилина настала.

Вед 1: вшануємо хвилиною мовчання пам'ять померлих героїв минулого та сьогодення. ( хвилина мовчання).

Вед 2. недаремно у Святому Письмі сказано, що «немає більшої любові, аніж хто покладе власне життя за други своя». Молитва за померлих — це найбільше і головне, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у інший світ.

Вед 1. Проголошувати молитву за загиблими у Другій світовій та сучасній війнах буде духівник отець Богдан.

Вед 2. Право перенести капсулу з священною землею на Книшове кладовище надається вчителям нашої школи Шоколі Людмилі Миколаївні та Яровій Олені Миколаївні.

Вед 1. Покласти квіти до пам’ятника загиблих пілотів належить кращим учням школи Кириленку Артему та Колбун Ірині.

(Пісня "Перемога, свята перемога".)

Шкільні заходи до Дня пам᾽яті жертв геноциду кримськотатарського народу 18.05.2018

Заходи до Дня Революції Гідності

Проведені заходи до Дня міста Бориспіль

Зал був оформлений у вигляді української світлиці. Виступали учні школи: лунали пісні про вишиванку у виконанні Бочелюк Анастасії (11Б),Туношенської Дарини (11-А), Солодаєва Андрія (11-Б), Пружинської Марії (4-а), Спічко Олександри (2-а), звучали вірші, з танцювальною композицією виступив шкільний ансамбль " Калинонька" . Були вручені нагороди та подяки польським літераторам за співпрацю.

4 грудня 2014 року у Бориспільській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №5 імені Костянтина Могилка відбувся урочистий захід, присвячений присвоєнню закладу ім ’я Героя України Костянтина Могилка та відкриттю Стіни пам’яті льотчиків-героїв, які віддали своє життя у небі під Слов’янськом.

Захід відвідали почесні гості: - підполковник Голуб О.М., заступник командира військової частини по роботі з особовим складом;

- Пасенко Л.В., заступник міського голови з гуманітарних питань;

- Письменний В.П., заступник начальника управління освіти і науки Бориспільської міської ради;

- Нікітко Т.В., голова міської профспілки працівників освіти;

- Могилко Вітіліна Василівна, дружина загиблого Героя України К.В.Могилка;

- Камінська Марина Василівна, дружина загиблого майора С.В. Камінського.

Учні школи, педагогічні працівники та гості під час урочистої лінійки вшанували пам’ять героїв хвилиною мовчання та покладанням квітів до могил загиблих за свободу рідної землі . У всіх класах був проведений «Урок мужності», де учні мали змогу подивитися фільм «Палаюча пам’ять», присвячений життю та подвигу К.Могилка.

Герої не вмирають!

Саме цими словами нещодавно Україна проводжала в останню путь тих, хто загинув за рідну країну та свій народ.

23 серпня, у День Державного Прапора України, в Борисполі відбулося відкриття Меморіалу Небесній Сотні. На постаменті зображено козака, схожого на Михайла Гаврилюка, який бореться з чорним птахом. На підніжжі — прізвища загиблих під час Майдану в 2013-2014 р.р.

12 вересня учні п’ятих-шостих класів разом зі своїми педагогами Бориспільської спеціалізованої школи I-III ст. №5 прийшли до Меморіалу Героям Небесної Сотні, щоб віддати шану загиблим на Майдані.

Учні школи вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання, читали вірші про Україну та поклали квіти до меморіалу. Кожен розумів, що це святий обов’язок пам’ятати тих, хто загинув. Що Герої Небесної Сотні заплатили за свої переконання найвищу ціну – життя, покладаючи світлі надії на вільну демократичну Україну.

На головну

Коментарi