Визначення типу темперамента за Айзенком

Цікаво знати.Твій тип темпераменту

Психофізіологічні особливості

і вибір професії

Природа індивідуальних особливостей людини двояка. Такі індивідуальні особливості, як інтереси, схильності характеризуються непостійністю, коливаннями, мінливістю. Тому і враховувати їх потрібно з цілком визначеною метою - для стимулювання їх розвитку.

Є й інший тип індивідуальних особливостей. Вони досить стійкі. Змінити їх практично не можливо, але не можна і не звертати на них уваги, бо їх вплив відчутний у діяльності, в поведінці, у стосунках з оточуючими.

Темперамент – сукупність вроджених індивідуально-психологічних властивостей, що виявляються у силі, напруженості, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Людина з сильною нервовою системою –

- найчастіше бадьора, впевнена в собі, така, що не відчуває напруги у навчанні, вражає легкістю, з якою вона засвоює значний за обсягом матеріал;

- вона сповнена енергії, невтомна, постійно готова до діяльності;

- вона майже не буває стомленою, млявою, розслабленою;

- включаючись у роботу, вона майже не відчуває труднощів; їй байдуже до додаткового навантаження, переходу до незнайомої нової діяльності.

Перевагою людини з сильною нервовою системою є здатність адекватно реагувати на надсильні подразники. У осіб із слабкою нервовою системою нормальне функціонування нервових клітин у таких умовах порушується, отже, страждає і діяльність.

Таким чином, сила нервової системи забезпечує емоційну, психологічну стійкість людини до дії надсильних подразників і тим самим підвищує надійність в екстремальних ситуаціях. Зазвичай у складних обставинах особам із сильною нервовою системою легше зберегти самовладання, вони здатні прийняти правильне рішення в умовах дефіциту часу, не розгубитися. У ряді професій це необхідно для забезпечення безаварійної роботи всієї системи "людина - машина".

Професій, у яких можливе виникнення складних, небезпечних для життя ситуацій, не так вже багато (льотчики-випробувачі, космонавти, шахтарі, авіадиспетчери, сапери, хірурги, пожежники, рятувальники), але ціна помилки в них часто може бути дуже великою.

Таким чином, при виборі професії обов'язково повинна враховуватися властивість сили/слабкості нервової системи. "Слабким" не рекомендується вибирати професії, в яких реально можливе виникнення аварійних, екстремальних, небезпечних для життя ситуацій.

Проте не завжди потрібна корінна перебудова планів на майбутнє. Самому школяреві можна порекомендувати в цій же професії іншу спеціальність. Навіть у професії льотчика є робочі спеціальності, які не пред'являють дуже жорстких вимог до людини, - це льотчик сільгоспавіації, вертольотчик.

У професії лікаря особам із слабкою нервовою системою протипоказані такі спеціалізації, як реаніматолог, хірург. Але їм можуть бути рекомендовані спеціальності терапевта, санітарного лікаря, фармацевта, стоматолога.

Треба сказати, що особи із слабкою нервовою системою мають і певні переваги. Так, багато "слабких"

- володіють набагато більш високою чутливістю в порівнянні з "сильними",

- орієнтовані на високу точність,

- ретельність виконання діяльності,

- на більш суворий контроль за якістю виконання,

- набагато краще, продуктивніше і з меншими втратами справляються з одноманітною монотонною роботою.

Їм можуть бути рекомендовані роботи, які вимагають високої точності, ретельності, чіткого дотримання заданого алгоритму (ювелір, огранник, зубний технік, складальник мікросхем, програміст). З високою чутливістю слабкої нервової системи, певне, пов'язане те, що в музичних, художніх професіях виявляється багато людей з нервовою системою цього типу. Це свідчить про переваги "слабких" у оволодінні професіями, в яких головними є взаємини з іншими людьми, спілкування (тобто типу "людина - людина").

Високі швидкісні показники виконання різних видів діяльності забезпечуються такою особливістю нервової системи, як рухливість і лабільність (високий темп, швидке переключення з одного виду роботи на інший, швидкість, хороший розподіл уваги між різними видами діяльності). Протилежні якості мають люди з інертними нервовими процесами. Для них характерні повільність, неквапливість, ретельність як при виконанні будь-якої діяльності, так і у рухах, мові, висловленні почуттів. Вони ретельно обдумують будь-яку дію, слово, репліку, повільно реагують на прохання, не відразу розуміють інструкцію. Зрозуміло, що їм набагато важче виконувати роботу, яка вимагає розторопності, швидкості, частого переключення, прийняття відповідальних рішень в умовах дефіциту часу. Проте їхня індивідуальність має ряд переваг. Вони працюють більш вдумливо, їм властиві ґрунтовність, скрупульозність, чітке планування дій, прагнення до порядку. В той же час "рухливі" мають разом з позитивними рисами ряд негативних. Їм властиві квапливість, недбалість, прагнення швидше перейти до іншого виду роботи, не довівши справу до кінця, вони менш глибоко вникають в суть проблем, часто схоплюють лише поверхневий шар знань.

Всі ці риси не є обов'язково властивими "рухливим" та "інертним", оскільки дуже велике значення мають навчання і виховання, саморегуляція, самодисципліна і самокорекція поведінки та діяльності.

Коло професій, які вимагають дуже високих швидкостей виконання роботи (наприклад, музикант, жонглер цирку), досить вузьке. У більшості професій добитися успіху можна людям з різними показниками швидкості протікання психічних процесів.

Проте для того, щоб обрана робота не була обтяжливою, треба враховувати особливості нервової системи. Ясно, наприклад, що професію диспетчера чи продавця легше і швидше освоять рухливі люди, оскільки вона вимагає постійних переключень. "Інертним" краще обирати собі такі професії, які виконуються за рідко змінюваними алгоритмами, не вимагають поспіху і прийняття рішень в умовах дефіциту часу.

Ще однією властивістю нервової системи є врівноваженість, яка залежить від ступеня відповідності сили збудження силі гальмування, від їх балансу. Надмірна збудливість при слабких процесах гальмування небажана в тих професіях, де частим є нервове напруження. Така людина схильна до найнесподіваніших зривів, тому їй потрібна більш спокійна робота. І навпаки, надмірне гальмування погане там, де потрібні швидкий темп, часті перелаштування і т.д.

У дітей вже рано виявляються вроджені особливості будови та діяльності нервової системи, якими є такі властивості нервових процесів, як збудження і гальмування, а саме: їх сила, рухливість і врівноваженість. На цих якостях ґрунтується темперамент. Особливості темпераменту не можна розглядати у відриві від професії. Не кожен тип темпераменту придатний для будь-якої роботи. Є професії, для яких не підходять люди з певними якостями темпераменту. Так, наприклад, для професії оператора пульта керування електростанції протипоказана слабкість нервових процесів, властива меланхоліку.

Сангвінічний тип темпераменту характеризується енергією і великою працездатністю - йому підходить робота, в якій багато різноманітності, яка постійно ставить перед ним нові завдання, він готовий увесь час діяти і щось організовувати, тому йому підходять керівні посади. Працюючи, він може легко зосередитися і так само легко переключитися з однієї роботи на іншу, але не здатен вникати в деталі і не переносить одноманітності.

Холерик відрізняється запальністю та імпульсивністю, роботу виконує з великим внутрішнім напруженням, дуже енергійно, цілком віддаючись своїй діяльності, проте свою величезну енергію розподіляє нерівномірно, тому йому підходить циклічна діяльність, яка вимагає великої, але періодичної витрати енергії, пов'язана з напруженням і небезпекою, яка чергується з більш спокійною роботою.

Флегматик спокійний та врівноважений, наполегливий і старанний працівник, проте тільки у тій галузі, до якої звик. Йому не підходить робота, що відрізняється різноманітністю, зате монотонна діяльність (наприклад, робота на конвеєрі) не є для нього важкою. Він працює неквапливо, але може досягти хороших результатів завдяки своїй твердості, наполегливості і продуманій організації своєї праці.

Меланхоліка характеризує низький поріг відчуття і підвищена чутливість до зовнішніх подразників. У нього низька працездатність, він не хоче брати на себе зобов'язання, боїться, що не зуміє їх виконати. Вважає за краще працювати наодинці. Завдяки своїй високій чутливості, він легко вловлює і розуміє тонкощі в поведінці людей, довколишньому світі, а також у мистецтві, літературі, музиці. Меланхоліку підходить робота, яка вимагає уваги, вміння вникнути і пропрацювати найдрібніші деталі. Йому протипоказана діяльність, яка вимагає значного напруження, пов'язана з несподіванками і ускладненнями.

На головну

Коментарi